Рафаель Санчес

Мої однокласниці вели своєрідні зошити-щоденники, в яких записували наші побажання, вірші, тексти пісень, вклеювали фотографії тощо. Ми, хлопці, скептично ставилися до цього і вкрай неохоче робили якісь банальні дописи на прохання наших однокласниць. Але нещодавно, відзначаючи чергове десятиріччя закінчення школи, кілька таких щоденників стали для нас своєрідною «машиною часу», що повернула нас у щасливі й безтурботні шкільні роки…

new collage2

Саме в такому щоденнику я знову побачив його на фотолистівці – Рафаеля Санчеса, іспанського співака, який у часи моєї молодості був на вершині своєї популярності.

Ми, молодь 70-х, відкрили для себе Рафаеля після перегляду музичного кінофільму «Нехай говорять» у 1968 році. Пригадую черги за квитками на цей фільм у нашому провінційному містечку, які можна було порівняти хіба що із чергами на шалено популярний на той час «Фантомас». А після фільму ми всі «полювали» за платівками та магнітофонними записами його пісень, хоча майже нічого не знали про самого співака. Ми називали його просто Рафаель, слухали пісні в його виконанні на дуже рідких у ті часи вечірках або на «танцях» у місцевому клубі.

tor5

«Наш» Рафаель – повне ім’я Мігель Рафаель Мартос Санчес – народився  5 травня 1943 року в невеличкому андалузькому містечку Лінарес у сім’ї будівельника-каменяра. Крім Рафаеля, в сім’ї  було ще троє синів, тому жили дуже скромно і дитинство кумира нашої молодості не назвеш безхмарним.

Оскільки заробітків батька не вистачало на хорошу освіту дітям, малого Рафаеля віддали в одну із церковних шкіл Мадрида, куди сім’я перебралася в пошуках кращої долі. При школі був хор, в якому Рафаель завдяки своєму чудовому голосу дуже скоро став солістом, демонструючи неабиякі вокальні здібності. Його спів привертав увагу чисельних парафіян, тому малому співакові прощали хлопчачі витівки, хоч і звільняли зі школи кілька разів за погану поведінку.

Свою першу перемогу Рафаель здобув у віці 9 років на міжнародному конкурсі в Зальцбурзі, отримавши приз за кращий дитячий голос. Успіх на великій сцені прийшов до молодого співака 1962 року. Тоді Рафаель взяв участь у 4 конкурсі іспанської пісні в Бенідормі, де виконав декілька пісень, за які отримав приз кращого виконавця та ще п’ять місць у першій десятці: друге, третє, п’яте, восьме та дев’яте  місця.

Перший сольний концерт співака в столичному театрі Zarzuela зібрав аншлаг, всупереч песимістичним передбаченням деяких «доброзичливців». Відтоді Рафаеля супроводжував неодмінний успіх у всіх концертних залах багатьох  країн світу.

Його запрошували зніматися в кіно, і в творчому доробку Рафаеля Санчеса є десять кінофільмів, дев’ять з яких – музичні. А згаданий вище фільм «Нехай говорять» («Digan lo que digan») мав шалений успіх у молоді 70-80-х років ХХ сторіччя.

За своє довге творче життя Рафаель став володарем декількох сотень золотих дисків (понад 300), десятків платинових (50), а 1980 року артиста нагородили унікальним «урановим» диском – за 50 млн проданих екземплярів!

Ось далеко не повний перелік досягнень та нагород Рафаеля: «Золотий диск. Кращому співакові» − отриманий у 1969 році на престижному пісенному фестивалі MIDEM у Каннах; чотири премії «За кращий концерт року» від Асоціації театральних критиків Нью-Йорка; декілька премій «Греммі» (США); почесне звання «Універсальний іспанець» (США, 1994) та багато-багато  інших.

«Щасливе творче життя, що склалося» − так коротко можна охарактеризувати життєвий і творчий шлях Рафаеля Санчеса. Артист від Бога, Рафаель повною мірою і дуже розважливо реалізував свій талант у всіх сферах життя, яке варто ставити за приклад нинішнім випускникам «фабрики зірок».

2

У біографії Рафаеля були важкі часи, пов’язані із хворобами, але не було гучних скандалів, якими  відзначаються життєписи багатьох тодішніх і нинішніх зірок його рівня. Сьогодні, на схилі літ, своїми «найкращими концертами» Рафаель Санчес  справедливо називає дружину Наталію Фігерроа, шлюб з якою триває вже 45 років, та трьох дітей, які своїми життєвими і творчими успіхами приносять батькам лише радість, а п’ятеро онуків зігрівають дідуся своєю щирою дитячою любов’ю.

Вдячні земляки з рідного Лінареса в 2011 році відкрили присвячений Рафаелю унікальний музей − Museo de Raphael, − гідне прижиттєве пошанування талановитої людини, ім’я якої вписане золотими буквами чисельних перемог в історію нашої епохи.

                                                             Підготував Володимир Уруський